Безпека в Інтернеті

Що таке проєкт БРАМА?

БРАМА (https://stopfraud.gov.ua/) – це онлайн-ресурс, розроблений за підтримки Кіберполіції, який допомагає громадянам ідентифікувати кіберзагрози, навчитися основам цифрової безпеки та повідомляти про інциденти шахрайства в мережі.

Проєкт створений з метою:

• Підвищення цифрової обізнаності населення;
• Оперативного інформування про поширені шахрайські схеми;
• Спрощення процедури подання звернень до Кіберполіції;
• Надання практичних рекомендацій щодо захисту персональних даних.

Основні розділи платформи

На вебсайті БРАМА розміщені корисні розділи, що допоможуть кожному користувачеві:

• Фішинг та шахрайство – інформація про поширені види шахрайства та методи їх виявлення;
• Кібербезпека – поради щодо захисту персональних даних, пристроїв та акаунтів;
• Перевірка сайтів – сервіс для перевірки вебресурсів на наявність шахрайських схем;
• Повідомлення про шахрайство – спеціальна форма для подання звернень до Кіберполіції про підозрілі інциденти.

Як можна скористатися платформою?

Кожен громадянин може:

• Ознайомитися з матеріалами на сайті БРАМА та навчитися уникати кіберзагроз;
• Перевіряти підозрілі сайти перед тим, як вводити особисті дані чи здійснювати платежі;
• Подати повідомлення про кіберзлочин або шахрайство через спеціальну форму, що допоможе правоохоронцям оперативно реагувати на загрози.

Чому важливо долучитися?

Освіта та обізнаність у сфері кібербезпеки – ключ до захисту особистих даних та фінансів. Ми закликаємо освітні установи, громадські організації та всіх зацікавлених осіб розповсюджувати інформацію про проєкт БРАМА, адже спільними зусиллями ми зможемо створити безпечніше цифрове середовище.

Кіберзагрози
Безпека зростаючого покоління в Інтернеті — це відповідальність не лише батьків, а й учителів. Ми створили цей розділ для того, щоб освітяни розуміли актуальні виклики у сфері кібербезпеки, знали як можна захистити себе в мережі та куди потрібно звертатись у разі виникнення кіберзагроз та могли покращити цифрові навички у сфері кібергігієни або знали звідки можна взяти матеріали для проведення навчань про безпеку в Інтернеті.
Шкідливий контент

Шкідливий (небажаний контент) — матеріали (зображення, відео, аудіо, тексти), що містять зображення насильства, порнографію, пропаганду наркотичних засобів, азартних ігор. Також це різноманітні комп’ютерні віруси та шпигунські програми.

Освітянам важливо пам’ятати про два аспекти шкідливого контенту. 

Перший стосується шкільного середовища. До нього належить наявність безпечної шкільної мережі, політики школи щодо онлайн-безпеки дітей і безпечного використання мережі Інтернет.

Другий аспект стосується постійної комунікації вчителів з учнями про те, що вони побачили в інтернеті. Якщо дитина стикається з труднощами під час онлайн-навчання, важливо, щоб вона не боялася розповісти про них і знала, що може отримати допомогу в будь-якій ситуації.

Це особливо актуально, коли навчання відбувається дистанційно та діти значно частіше використовують інтернет.

Часом вважають, що лише вчителі інформаційних технологій мають дбати про безпеку дітей онлайн. Але це не так, адже інтернет використовують на різних уроках, і безпека має бути наскрізною. Учителі, які хочуть, щоб як онлайн-, так і офлайн-формати навчання для дітей були ефективними і безпечними з погляду використання технологій, мусять постійно підвищувати свої цифрові компетентності й бути прикладом, як доречно поводитися в цифровому середовищі.

Встановіть у школі правила використання гаджетів. Ці правила мають бути закріплені в шкільній політиці щодо онлайн-безпеки. Така політика повинна встановлювати ще й порядок реагування на інциденти, пов’язані з безпекою дітей, зокрема в цифровому середовищі. Так, у школі може бути призначений спеціальний координатор для обліку та реєстрації порушень, пов’язаних з онлайн-безпекою, задля формування цілісного уявлення про наявні в школі проблеми та тенденції, що вимагають уваги. 

Забезпечте фільтрацію й моніторинг даних, які передаються через шкільну мережу, встановивши необхідні програми. Інтернет-провайдери можуть допомогти їх встановити. Учні не повинні отримувати доступ до шкідливого або неприйнятного контенту через шкільну мережу. Такі системи фільтрування та контролю контенту допоможуть звести до мінімуму передавання неприйнятного (наприклад, насильницького чи порнографічного) контенту в шкільній мережі. А системи фільтрування даних допоможуть відстежувати, хто, що, коли й на якому пристрої завантажує. Такий механізм є одним зі способів запобігання кібербулінгу.
Дізнайтеся, який контент може зашкодити учням і як цьому можна запобігти.
Приватність дітей в Інтернеті

Діти поза межами школи ведуть свої соціальні мережі, діляться даними й активно беруть участь в онлайн-житті. Освітній процес також неможливий без збору інформації про дітей і того, щоб вони ділилися своїми даними з учителями. Останнім часом навчання перейшло в онлайн-формат. У ньому ж і продовжується через повномасштабне вторгнення росії в Україну. Тому саме освітяни мають активно долучатися до того, щоб пояснювати дітям, як зробити навчання онлайн безпечним. 

Приватність — це цінність, розуміти яку повинна кожна дитина незалежно від середовища, в якому вона перебуває, і того, як відбувається онлайн-процес. 

Що таке приватність? 

Кожен має право на приватність. Воно містить:

• заборону на збір, зберігання, використання та поширення інформації про ваше приватне життя без вашої згоди;
• право контролювати інформацію про себе;
• право на захист честі та гідності;
• право на таємницю зв’язку; 
• право на захист персональних даних. 

Персональні дані — це певна інформація, за допомогою якої можна ідентифікувати особу, наприклад, прізвище та ім’я, дату й місце народження, громадянство, псевдонім, економічне й фінансове становище, дані про майно, банківські дані, підпис, адресу місця проживання. 

Кожна людина є власником персональних даних. Але діти часто поширюють свої персональні дані, залишають багато цифрових слідів. Саме тому на уроках варто говорити про приватність. Школа має виховувати в дітей, як і батьки, культуру онлайн-безпеки, зокрема щодо своїх персональних даних.

Що варто знати й робити, щоб учні дбали про свою приватність? 

Розвивайте культуру поваги до персональних даних у школі. Для цього на рівні школи має бути розроблена політика щодо онлайн-безпеки, яка, наприклад, регулюватиме, як освітяни поводяться з персональними даними дітей. Детальніше про це Ви можете почитати в інших розділах.

Проводьте уроки приватності для дітей. Найкраще інтегрувати основи онлайн-безпеки в різні дисципліни, щоб забезпечити кроссекторальний підхід, або виділити окремо час на уроки з онлайн-безпеки. Зокрема, рекомендуємо вже готові уроки на тему приватності:

для 1–4 класів;

для 5–8 класів; 

для 9–11 класів. 

Поясніть дітям, як налаштувати приватність у своїх акаунтах. Учні мають знати, що акаунт варто зробити закритим, щоб уникати таких ризиків, як небажані контакти, хейтспіч, кібербулінг. Також варто пояснити, що учні повинні приховати всі свої персональні дані й не публікувати їх у розповідях чи постах. Це такі дані, як номер телефону, адреса, електронна адреса, геолокація тощо. Детальніше про налаштування приватності:

Рекомендації щодо приватності в TikTok — тут;

Рекомендації щодо приватності в Instagram — тут;

Рекомендації щодо приватності в Telegram — тут;

Рекомендації щодо приватності у Facebook — тут.

Встановіть стосунки на основі довіри з учнями та будьте прикладом для них. Турбуйтеся про свою цифрову репутацію. Наприклад, кожного разу, коли під час офлайн-навчання Ви виходите з класу, блокуйте комп’ютер та пристрої, не зберігайте записані паролі на папері. Не публікуйте фото дітей без дозволу їхніх батьків. Не оголошуйте оцінки дітей публічно, адже оцінка кожної дитини — це її персональні дані також і вони мають бути конфіденційними. 

Використовуйте безпечні програми для комунікації. Якщо Ви використовуєте Viber, то уважно прочитайте цей пункт. Формальна комунікація з учнями має відбуватися з офіційної пошти викладача. Для неформальної комунікації, окрім пошти, використовуйте надійно захищені месенджери з наскрізним шифруванням, наприклад Signal або Whats’App. Усі ваші акаунти повинні мати складні паролі та бути захищеними двофакторною автентифікацією. Те ж саме порекомендуйте дітям. 
Кібербезпека в роботі

Будь-яка організація має турбуватися про власну безпеку: мати політики з онлайн-безпеки, навчати співробітників і впроваджувати культуру кібергігієни та поваги до базових правил. Після повномасштабного вторгнення кількість кібератак постійно зростає, а отже, збільшується кількість ризиків для організацій, компаній. 

Ви є частиною інформаційної екосистеми своєї організації. І безпека організації — відповідальність кожного співробітника. У цьому розділі детально розберемо, які існують ризики в інформаційному просторі, як їм запобігати, мінімізувати та за потреби реагувати.
У час цифрової епохи, де технології стають не тільки необхідністю для бізнесу, але і платформою для різноманітних злочинних дій, кіберзлочинність стає серйозною загрозою для компаній та їх працівників. Ці злочинні дії спрямовані на крадіжку конфіденційної інформації, фінансові маніпуляції та порушення безпеки мережі, що може серйозно зашкодити діловій діяльності та репутації компаній.

Базові форми кібератак на компанії:

1. Фінансові кібератаки: злочинці можуть здійснювати атаки на фінансові системи компаній, використовуючи такі методи, як віруси-вимагачі, крадіжку фінансових даних, тощо.
2. Втручання в систему мережевої безпеки: злочинці можуть здійснювати атаки на мережеві системи компаній, щоб отримати доступ до конфіденційної інформації або завдати шкоди мережевій інфраструктурі.
3. Кібервикрадення ідентичності: шахраї можуть використовувати отримані зловмисницьким шляхом персональні дані для вчинення кіберзлочинів, що передбачають використання чужої ідентичності.
4. DDoS атака (Distributed Denial of Service): кібератака під час якої зловмисники намагаються паралізувати роботу веб-ресурсу або онлайн-сервісу, перевантажуючи його трафіком. Метою DDoS атаки є знищення або тимчасове призупинення роботи цільового ресурсу, що може призвести до втрати фінансових або репутаційних збитків для власника ресурсу.
5. Атака «людина посередині» (від англ. Man-in-the-middle): використовуючи цей вид атаки, зловмисник перехоплює дані (трафік), якими користувачі обмінюються між собою. Злочинці можуть перехоплювати конфіденційну інформацію, таку як паролі, банківські дані, особисту переписку тощо, а також може впливати на комунікацію між сторонами, вносячи зміни в дані, які передаються.

Поради для захисту:

1. Забезпечення своєчасного оновлення системи безпеки: компанії повинні мати встановлені та оновлені системи захисту від кіберзлочинності, такі як антивірусне програмне забезпечення, фаєрволи та системи виявлення вторгнень.
2. Постійне навчання працівників: працівники повинні бути навчені як розпізнавати потенційні загрози та практикувати безпечні цифрові звички, такі як перевірка невідомих посилань або вкладень в електронних листах, тощо.
3. Строгі правила доступу: компанії повинні мати строгі правила доступу до конфіденційної інформації та надавати доступ до неї лише необхідним працівникам.
4. Регулярні аудити безпеки: необхідно проводити регулярні аудити безпеки мережі та інформаційних систем для виявлення потенційних слабких місць та загроз.
5. Резервне копіювання даних: регулярне створення резервних копій важливої інформації допоможе захиститися від її можливої втрати внаслідок кібератак.

Кіберзлочинність стає все більшою загрозою для компаній та їх працівників у наш час. Шлях до захисту включає в себе ретельне планування, оновлені заходи безпеки та постійне навчання персоналу. Спільними зусиллями можна зменшити ризики та забезпечити безпеку в цифровому середовищі бізнесу.

Для кращого розуміння термінів рекомендуємо звернутися до нашого словника.

Соціальна інженерія

Соціальна інженерія – це використання маніпуляційних та обманювальних технік з метою отримання неправомірного доступу до конфіденційної інформації або виконання певних дій, що можуть завдати шкоди Вам або Вашому пристрою. Це може виявлятися в різних формах, включаючи піддавання людей впливовим або обманливим способом, щоб отримати доступ до їхніх паролів, фінансових даних або інших конфіденційних відомостей.

Види соціальної інженерії:

1. Фішинг (від англ. (від англ. phishing – риболовля): це метод вчинення кіберзлочину, спрямований на отримання конфіденційних даних користувача, таких як паролі, банківські дані чи інша особиста інформація, шляхом обману, використання маніпулятивних технік шляхом надсилання електронних листів, текстових повідомлень, в які зашифровано шкідливе програмне забезпечення.
2. Підміна ідентичності: правопорушники можуть використовувати інформацію про особу, яка має високий рівень довіри в компанії або підробити її документи чи службовий обліковий запис для отримання доступу до робочої мережі чи виконання інших протиправних дій.

Методи захисту від соціальної інженерії:

1. Навчання та підвищення свідомості: організації та користувачі повинні бути свідомі таких загроз і навчатися розпізнавати маніпуляційні та обманювальні техніки.
2. Перевірка ідентичності: перед передачею конфіденційної інформації або виконанням важливих дій завжди перевіряйте ідентичність особи чи організації, яка звертається до Вас з проханням про передачу такої інформації.
3. Використання багаторівневих аутентифікаційних методів: для захисту аккаунтів використовуйте багаторівневу автентифікацію, таку як введення пароля та використання підтверджень за допомогою SMS або аутентифікаційних додатків, тощо.
4. Підвищення рівня безпеки збереження інформації: забезпечте, щоб важливі дані були зашифровані і захищені паролями та доступні тільки обмеженому колу осіб.

Соціальна інженерія є складною, але реальною загрозою для організацій та користувачів. Шлях до захисту від нього полягає в поєднанні технічних заходів безпеки з усвідомленням і розумінням основних принципів захисту від нього.

Фішингові посилання

Популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює поле діяльності для шахраїв. Одна з найпоширеніших схем аферистів – фішингові посилання, які імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.

Як захистити себе від фішинг-афери на маркетплейсах: поради для українців

Популярність онлайн-торгівлі в Україні зростає з кожним роком, і маркетплейси стають основними майданчиками для покупок. Але з цим приходять і нові загрози, зокрема, шахрайські схеми, спрямовані на виманювання особистих даних та грошей у користувачів. Однією з найбільш поширених схем є фішингові посилання, що імітують вигляд популярних маркетплейсів.

Що таке фішинг і як він працює?

Фішинг — це шахрайська практика, коли зловмисники намагаються отримати конфіденційну інформацію користувача, наприклад, логіни, паролі чи дані банківських карток. Для цього вони створюють фальшиві веб-сайти, які виглядають схожими на справжні платформи, такі як маркетплейси. Відвідавши таке посилання, користувачі можуть випадково ввести свої персональні дані або оплатити покупку через небезпечний ресурс.

Як розпізнати фішинг?

✅ Перевірте URL-адресу. Офіційні сайти маркетплейсів мають правильні та безпечні доменні імена (наприклад, “rozetka.ua” або “olx.ua”). Якщо ж у посиланні присутні сумнівні символи, додаткові цифри чи літери, або якщо адреса виглядає трохи зміненою, наприклад, “roz3tka.ua” або “olx.com.ua”, це може бути ознакою фішингу.

✅ Перевірте дизайн сайту. Фальшиві сайти часто виглядають схоже на оригінальні, але зазвичай мають низьку якість графіки, помилки у тексті або незвичну структуру. Якщо ви помітили подібні недоліки, краще покинути сайт.

✅ Звертайте увагу на розсилки. Легітимні маркетплейси зазвичай не просять вводити особисту інформацію через електронну пошту або месенджери. Якщо ви отримали таку вимогу, будьте обережні.

✅ Перевірка через офіційний сайт або додаток. Якщо вам здається, що з вами зв’язуються з офіційного маркетплейсу, краще зайти на сайт або відкрити додаток через перевірений канал, а не за посиланням у листі чи повідомленні.

❌ Остерігайтеся підозрілих повідомлень. Якщо ви отримали листи або повідомлення через соцмережі з посиланнями на “подарунки” чи “знижки”, це може бути спробою заманити вас на фальшивий сайт. Часто такі повідомлення містять заклики терміново ввести дані або здійснити оплату.

Як захистити себе від фішингу?

✅ Використовуйте двофакторну автентифікацію. Більшість сучасних маркетплейсів пропонують додаткові засоби безпеки, такі як SMS-коди або підтвердження через додаток. Це знижує ризик несанкціонованого доступу до вашого акаунту.

✅ Перевіряйте покупку через додаток чи офіційний сайт. Не вводьте платіжні дані на сторонніх сайтах. Завжди використовуйте лише перевірені ресурси.

✅ Слідкуйте за оновленнями безпеки. Переконайтеся, що ваш браузер та операційна система оновлені до останніх версій. Це допоможе захистити вас від багатьох онлайн-загроз.

✅ Будьте обережні з публічними Wi–Fi мережами. Уникайте здійснювати покупки чи вводити особисті дані, коли підключені до незахищених мереж.

❌ Не довіряйте занадто гарним пропозиціям. Якщо якась пропозиція здається надто вигідною, щоб бути правдою, швидше за все, це пастка.

Онлайн-ігри

Загрози, які можуть містити в собі онлайн-ігри.

Багато людей люблять грати в онлайн-ігри, однак вони також можуть мати певні загрози.

Ігри можуть наражати на такі ризики, як: різноманітні зловживання в Інтернеті, викрадення особистої інформації, проведення надмірно великої кількості часу в Інтернеті.

Азартні онлайн-ігри

Азартні ігри в Інтернеті – це окрема форма онлайн-ігор, яка постійно набуває популярності серед користувачів. Такі ігри доступні у різних формах, від лотерейних квитків до ставок на спортивні ігри та перегони, ігор із використання колод карт. Існує багато ігор і додатків, схожих на азартні веб-сайти, які можуть вимагати від Вас грошей за гру або доступ до певних функцій.

Ви повинні знати, що деякі онлайн-ігри насправді вважаються азартними і призначені для того, щоб заробляти гроші для компанії, що надає послуги, а не для користувача.

Кібербезпека під час війни

З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України ворог активно використовує інформаційні технології для досягнення своїх цілей. Кібербезпека під час війни надзвичайно важлива, оскільки ворог може використовувати кібератаки для проведення пропаганди та дезінформації. Ризики включають можливість впливу на громадську думку через розповсюдження фальшивих новин, маніпулювання соціальними мережами та злам медіа-ресурсів. Це може призвести до паніки серед населення, зниження морального духу та навіть до поширення розбрату та зневіри в українському суспільстві.

Кібергігієна під час війни

Кібергігієна стала ще важливішою під час першої повномасштабної кібервійни. В умовах інформаційно-психологічних атак варто дотримуватися правил  онлайн-безпеки, залишатися пильними та обережними.

Правила інформаційної гігієни на цифровому фронті під час війни

Зараз у соцмережах і медіа багато фейків та дезінформації. Усе це вороги роблять для того, щоб українці втратили віру в перемогу й опустили руки. 

Тож просимо дотримуватися правил, які допоможуть вам вистояти під час інформаційної атаки окупантів:

1. Користуйтеся офіційними джерелами інформації (зібрали їх тут),а також офіційними сторінками держслужбовців та органів місцевого самоврядування. 
2. У жодному разі не ведіться на рекламні дописи в соцмережах із псевдосторінок СБУ чи інших держустанов. Їх публікує ворог, щоб викликати у вас довіру. Перевіряйте офіційні сторінки установ на достовірність такої інформації. 
3. У жодному разі не поширюйте інформацію про переміщення українських військ, так ви здаєте позиції ворогу!
4. Поширюйте правду про війну, яку веде рф в Україні, у своїх соцмережах. Пам’ятайте: вони теж є інформаційною зброєю проти ворога! 
5. Робіть дописи для своєї аудиторії в соцмережах, спілкуйтеся зі знайомими адміністраторами груп і каналів в інших країнах та поширюйте інформацію через них. Поширюйте правду до росіян, оскільки там повністю обмежений доступ до правдивої інформації.
6. Підтримуйте «гігієну своїх пристроїв»: блокуйте пристрої щоразу після закінчення роботи, встановлюйте застосунки лише з офіційних сервісів, не користуйтеся невідомим Wi-Fi. 
7. Захистіть свої соцмережі: встановлюйте складні паролі, не додавайте в друзі невідомі акаунти, увімкніть двоетапну автентифікацію.
8. Підтримуйте дух нашої армії! Пишіть слова подяки, підбадьорюйте українців!
9. Долучайтеся до проєкту “BRAMA” та продидійте пропаганді ворога разом із тисячами українців.
   
   Кібератака
   Засоби захисту себе від атак у кіберпросторі.
   
   Кібератака – це спроба несанкціонованого доступу, пошкодження чи знищення комп’ютерних систем, мереж, програм або інформації. Ці атаки можуть бути спрямовані на отримання конфіденційної інформації, завдання шкоди або порушення нормального функціонування цифрових систем. Кібератаки можуть здійснюватися з використанням вірусів, фішингу, DDoS-атак та інших методів, які використовуються для незаконного доступу чи завдання шкоди в цифровому середовищі.
   Щоб захиститись від кібератак, важливо вжити наступні заходи:
   Використовуйте надійні паролі: встановіть унікальні та складні паролі для всіх своїх облікових записів і регулярно змінюйте їх.
   Оновлюйте програмне забезпечення: регулярно оновлюйте всі програми, операційні системи та антивірусне програмне забезпечення для забезпечення безпеки системи.
   Будьте обережні з електронною поштою: уникайте відкриття ненадійних або невідомих вам листів та вкладень, оскільки вони можуть містити шкідливе програмне забезпечення.
   Використовуйте двофакторну аутентифікацію: Увімкніть її для своїх облікових записів, щоб забезпечити додатковий шар захисту.
   Стежте за активністю на своїх облікових записах: регулярно перевіряйте активність на них і вчасно реагуйте на будь-які підозрілі дії чи доступи.
   Захищайте свою мережу: встановіть брандмауери та інші засоби захисту мережі для уникнення несанкціонованого доступу.
   Будьте пильними на сайтах: уникайте відвідування сумнівних або ненадійних веб-сайтів, що можуть містити шкідливі програми або фішингові спроби.
   Удосконалюйте знання про кібербезпеку: підвищуйте свою освіченість у сфері кібербезпеки та вчіться використовувати найкращі практики для захисту ваших даних та систем.
   
   Фейки
   
   Що таке “фейк” та як відрізнити справжню інформацію від ворожої підробки.
   
   Фейк — це коротка форма слова “фейковий” або англійське “fake”. Використовується для позначення чогось штучного, підробленого чи неправдивого. У широкому контексті, це може стосуватися підроблених товарів, фотографій, інформації або будь-якого елементу, який намагається імітувати або подавати себе за щось інше, часто з метою обману чи введення в оману.
   Щоб відрізнити справжню інформацію від ворожої підробки, важливо:
   Перевіряти джерело: переконайтеся, що інформація походить від довіреного джерела, такого як авторитетний новинний сайт або офіційна організація.
   Проводити додаткові дослідження: перевірте інформацію за допомогою інших джерел або ресурсів, щоб переконатися в її достовірності.
   Аналізувати зміст: уважно розгляньте зміст інформації на предмет незвичайності, непослідовності або відсутності доказів.
   Приділяти увагу деталям: зверніть увагу на деталі, такі як дата, місце, імена тощо, щоб переконатися, що вони узгоджуються з іншими джерелами.
   Довіряти фактам, а не емоціям: уникайте сприйняття інформації на основі емоцій або особистих переконань і покладайтеся на об’єктивні докази.
   Звертатися до експертів: у разі сумніву звертайтеся до експертів або фахівців у відповідній галузі для перевірки інформації.
   Здатність розрізняти фейки від справжньої інформації є важливою для збереження незалежності думки та захисту від впливу маніпуляцій та дезінформації.
   
   Дезінформація
   
   Як сформувати власну думку без впливу ворожих маніпуляцій.
   
   Дезінформація – це навмисне поширення невірної, маніпулятивної або оманливої інформації з метою введення в оману чи впливу на думку людей, перекручення фактів або створення спотвореного уявлення про події чи ситуації. Дезінформація може використовуватися з різних мотивів, включаючи політичні цілі, підтримки певних поглядів, створення ворожнечі або підрив довіри до джерел інформації. Боротьба з дезінформацією вимагає уважності, перевірки фактів та критичного мислення з боку споживачів інформації.
   Щоб формувати власну думку без впливу ворожих маніпуляцій, важливо:
   Перевіряти джерела інформації: використовуйте довірені джерела новин та перевіряйте інформацію з різних джерел перед тим, як приймати її як факт.
   Аналізувати контекст: розглядайте інформацію в контексті історії, обставин та політичних і соціальних умов
   Підтримувати критичний підхід: піддавайте сумніву інформацію, яка суперечить Вашому досвіду або здоровому глузду, і виробляйте звичку аналізувати її критично.
   Розвивати медіа-грамотність: вивчайте принципи медіа-грамотності та відповідно використовуйте їх для оцінки інформації та розрізнення між дезінформацією та достовірною інформацією.
   Довіряти фактам, а не емоціям: робіть свої висновки на основі об’єктивних фактів, а не емоційних переконань або стереотипів.
   Стратегія дії полягає в тому, щоб бути освіченим, критично мислити і завжди ставити під сумнів непідтверджені твердження, щоб зберегти свою незалежність у формуванні думок.
    

Каталог матеріалів від UNICEF https://spilnoteka.org/catalog/

Мультфільм «Як бути в безпеці в інтернеті?» https://www.youtube.com/watch?v=kTX_QIzaebg

ПОСІБНИКИ ДЛЯ БАТЬКІВ І ПЕДАГОГІВ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:

1. Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України

2. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі

3. Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті

4. Дізнайся про свої права в цифровому середовищі

10 правил безпечного користування Інтернетом