Золоті стежки Франкового краю: незабутній осінній похід учнів Унятицької гімназії
Осінь завжди приносить із собою особливу магію, але найкраще вона відчувається в дорозі. Саме в один із таких погожих, сповнених сонячного тепла днів учні Унятицької гімназії вирушили у велику краєзнавчу мандрівку, яка поєднала в собі красу рідної природи, веселий відпочинок та доторк до великої історії нашого краю.
Частина перша: Рідні горизонти та затишні Унятицькі колиби
Похід розпочався з подвір’я рідної школи в селі Унятичі. Озброєні наплічниками, гарним настроєм та дзвінким сміхом, ліцеїсти разом із вчителями рушили першим маршрутом — до мальовничих місцевих краєвидів та затишних колиб.
Осінній ліс зустрів мандрівників неймовірною палітрою барв: від яскраво-лимонного до глибокого багрянцю. Хрускіт сухого листя під ногами та свіже прохолодне повітря додавали бадьорості. Дійшовши до наміченого місця відпочинку, школярі влаштували справжній привал. Хлопці та дівчата розвели дружнє багаття, пекли картоплю, ділилися канапками та смакували гарячим трав’яним чаєм із термосів. Спільні ігри на свіжому повітрі, розмови та жарти біля вогню неймовірно згуртували гімназійну родину.
Частина друга: У гості до Каменяра — ДІКЗ «Нагуєвичі»
Набравшись сил та енергії, екскурсійний маршрут продовжився у напрямку до колиски українського генія — Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі». Нагуєвицька земля, яка виплекала Івана Франка, зустріла учнів особливою атмосферою затишку та спокою.
Гімназисти відвідали батьківську садибу письменника, де з цікавістю роздивлялися давній побут, автентичний реманент і дізналися більше про дитинство маленького Яся (як називали Франка у родині). Проте найбільше захоплення у дітей викликала знаменита «Стежка Івана Франка». Прогулянка дубовим лісом повз дерев’яні скульптури персонажів із творів Каменяра перетворилася на справжній інтерактивний квест. Учні згадували казки про Лис Микиту, впізнавали героїв поезій та робили яскраві фотографії на згадку серед золотавих нагуєвицьких дібров.
Додому — з повними рюкзаками вражень!
День пролетів як одна мить. Втомлені, але неймовірно щасливі, учні Унятицької гімназії поверталися додому під вечірні промені осіннього сонця. Цей похід залишив у серці кожного не лише знання про рідний край та Франкове слово, але й безцінні спогади про справжнє шкільне братерство. Осінь єднає, надихає і кличе до нових відкриттів!
Залишити відповідь